💔 Діти, які переживають війну в Україні, стикаються з численними труднощами, які можуть впливати на їхнє фізичне та психічне здоров’я.

Забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей під час війни — складне завдання, і в організації інклюзивних таборів є особливим викликом. Спираючись на свій багаторічний досвід ГО “Відчуй”, яка системно займається реабілітацією, допомогою, соціалізацією та реалізацією прав дітей і дорослих з порушенням слуху та їх родин створює вже 8 за рахунком інклюзивний літній табір.

👫 Цього року учасниками табору стануть підлітки 11-17 років:

• Діти з порушенням слуху, що користуються жестовою мовою – це вихованці шкіл-інтернатів з різних регіонів України, які використовують виключно жестову мову.
• Діти з порушенням слуху, що користуються слуховими протезами – ці діти мають порушення слуху та мовлення, але жестової мови не вивчали.
• Чуючі підлітки з найбільш вразливих категорій (діти, яких вдалось повернути з депортації до росії та ті, хто втратив своїх батьків через війну) – вони використовують лише усне мовлення і не володіють жестовою мовою.

Літній інклюзивний табір «Відчуй» створений для подолання комунікаційного бар’єра, соціалізації дітей з порушенням слуху та розвитку інклюзивного суспільства.

🎯 Мета проєкту:

• Організація спільного відпочинку та навчально-виховних заходів для дітей з та без порушень слуху.

🎡 Що чекає на дітей у таборі:

• Різноманітні активності: спортивні ігри, командні завдання, прогулянки на природі.
• Захоплюючі різноманітні майстер-класи, де кожен зможе знайти заняття до душі.
• Веселі та пізнавальні заходи, які допоможуть дітям подолати бар’єри комунікації, розвинути свої таланти та знайти нових друзів.
• Розважальні програми: вечірки, концерти та тематичні вечори, які додадуть незабутнього колориту та радості.

Щасливе дитинство для кожної дитини!

🌞 Літо добігає кінця, і ми з гордістю можемо сказати: ми зробили це літо дійсно незабутнім для тих, хто цього потребував найбільше!

🏕 Наш літній інклюзивний табір був не просто відпочинком, а й простором, де кожен міг знайти підтримку, друзів, і відчути, що він не один. Місцем, де діти вчились не боятися бути собою, де вони відчули, що інклюзія — це не просто слово, а життя, в якому абсолютно кожен має право на щастя.

❤️ Попереду новий навчальний рік — а з ним і нові виклики та можливості. Але ми знаємо, що цей літній табір залишиться в наших серцях назавжди! Разом ми створили маленький світ, де кожен міг знайти своє місце і відчути, що його цінують просто за те, ким він є.

🥰 Ми надзвичайно пишаємося тим, що мали можливість створити унікальний табір для діток з порушенням слуху та їхніх мам!

🫂 Для нас цей табір був важливою місією. Ми прагнули створити простір, де дітки могли б пройти необхідні реабілітаційні заняття в безпечному середовищі, оточені професіоналами, які дбають про їхній розвиток. Водночас ми хотіли подарувати їхнім мамам можливість на мить забути про щоденні турботи та приділити час собі — відновити сили, отримати емоційну підтримку та просто відчути себе жінками, а не лише мамами.

💙 Ми щасливі з того, що змогли реалізувати цей проєкт і побачити, скільки користі він приніс. 

💔 Я втратила слух коли мені було 3 роки. Тоді я мало розуміла, що відбувається та чого мої мама й тато такі засмучені — я просто була малою дитиною та жила своє дитинство, як і всі діти. Щоб краще чути, мені було потрібно користуватися слуховими апаратами. І хоч це й було чимось позитивним, але чула я все одно не дуже добре.

🦻 Тому, коли мені виповнилося 9, батьки разом зі мною вирішили зробити мені операцію з встановлення слухових імплантів. Тепер у мене 2 кохлеарних імпланти, які дозволяють мені дійсно класно чути. Я дуже радію цьому і прагну використовувати свій слух на повну силу! Адже я просто обожнюю слухати музику і мрію відвідати концерт моєї улюбленої виконавиці Тейлор Свіфт.

💃 Але моя найбільша любов — це танці! Раніше я дуже активно танцювала контемпорарі та була учасницею команди — разом на змаганнях ми виборювали перші місця. Але, на жаль, початок повномасштабної війни перервав мої улюблені заняття танцями. Мої близькі подруги, з якими ми разом танцювали, виїхали за кордон. Тому зараз я не танцюю, але сподіваюся, що згодом знову розпочну.

🥰 Літо для мене завжди було особливим часом, бо у літні місяці я святкую свій день народження! Я дуууже мрію відвідати табір! У таборі “Відчуй” я вже була тричі та кожного разу це було просто вау! Я вже дуже чекаю нових пригод та знайомств цього літа😊

🦻Моя історія не дуже проста. Я народилась в смт Зеленівка, що в Херсонській області. Слух я втратила зовсім маленькою, коли мені ще не було й рочку. Я вчилася в спеціальній школі для дітей з порушенням слуху, де нас вчили і словесній, і жестовій мові. Не скажу, що це було легко, але я завжди намагалася не здаватись.

❤️‍🩹Наша родина пройшла через багато труднощів через війну. Спочатку ми жили в окупації. Коли наше селище звільнили, здавалося от-от і наше життя знову налагодиться. Але щоденні багаторазові обстріли кожного разу пригнічували все більше. Після одного з обстрілів моя сестра-двійняшка отримала контузію і втратила слух на одне вухо:(

👩‍👦‍👦 Тепер ми з моєю бабусею, сестрою-двійняшкою та старшою сестрою живемо в Житомирі. Я дуже сумую за мамою і татом, які залишились вдома, біля Херсону. Але ми з кожного дня телефонуємо їм через відеозв’язок — вони завжди показують наших домашніх тваринок. Їх у нас багато і я просто обожнюю доглядати за ними!

🤩Я цікавлюсь багато чим, бо шукаю себе. І я завжди в пошуку нових вражень! Я ніколи не відпочивала в літніх таборах, але дуже хотіла б спробувати. Я вірю, що це літо стане для мене незабутнім! Найбільше я хочу знайти нових друзів та спілкування, якого мені зараз так не вистачає.

🤟 Привіт всім!

🙃 Мене звати Сергій, мені 13, і я з Києва. Коли мені ще не було й року, лікарі виявили в мене двосторонню сенсоневральну глухоту. Після кохлеарної імплантації у 2 роки я багато займався розслуховуванням та постановкою звуків разом з фахівцями. Це допомогло мені підготуватися до школи — я з 7 років вчуся у звичайному класі.

🤖 Так, кохлеарний імплант обмежує мене у деяких виді спорту — наприклад, у плаванні чи контактних іграх. Та це не завадило мені отримати жовтий пояс з карате! Але все ж головна пристрасть у моєму житті — це заняття з робототехніки, програмування та ІТ. Я це дууууже люблю!

🏕️ Мені дуже подобається відвідувати табори і я завжди з нетерпінням чекаю на можливість знову побувати там. Щоб відкривати нові місця, знайомитися з новими друзями, проводити час та розважатися разом. Найкраще в таборі для мене — це можливість бути частиною команди, спільно вирішувати завдання та отримувати круті емоції разом!

😎 Побачимось!

🙌 Привіт, я — Софія, і я хочу розповісти вам про себе. Я народилася здоровою, але після хвороби в дитинстві втратила слух. Це було важко і для мене, і для моїх батьків. Вони помітили це приблизно тоді, коли я почала ходити — я просто не реагувала на звуки.

❤️ Отримавши невтішний діагноз про мою глухоту, мама з татом не здалися. Вони зробили все можливе й неможливе, щоб забезпечити мені найкращу реабілітацію. З двох рочків я носила слуховий апарат. Але через те, що залишки слуху продовжували знижуватись, в підлітковому віці мені довелося встановити кохлеарний імплант — це вже було дійсно щось, що дало надію на нове життя.

😕 Не можна сказати, що шлях був легким. Та ще й війна вигнала з рідної домівки, зруйнувала всі плани, змусила змінити кілька разів місце проживання. Друзі через війну роз’їхалися по всьому світові…

💪 Але життя триває, і я приймаю всі виклики, що стоять переді мною! Я добре закінчила школу і вступила до коледжу. Також я активно займаюсь в гуртках і спортивних секціях, беру участь у масових заходах. І моя найбільша мрія — це поїздка в літній табір та можливість познайомитися з новими людьми. Дуже хочеться відволіктися від турбот та простого теплого спілкування з однолітками. Зустрінемось!

😇 Мене звати Сашко, мені 12 і я родом з найкращого у світі міста Маріуполь.

😣 Мені було 11 років, коли моє місто оточили російські війська. Нам доводилося готувати їжу на вулиці, бо газу, води та світла у домівках просто не було. Під час одного з обстрілів я отримав поранення біля ока. Медичну допомогу нам надали лікарі на тутешньому заводі та ми залишались там з мамою якийсь час. Згодом, коли Маріуполь був повністю оточений, задля збереження життів наші військові разом із такими ж цивільними, як і ми, вийшли з заводу.

💔 Нас з мамою відправили до фільтраційного табору. Потім нас розлучили… Росіяни просто сказали, що вона відмовилась від мене і що я їй більше не потрібен. А ще вони казали, що віддадуть мене в прийомну сім’ю в Росії. Уявіть, вони навіть не дали мені попрощатись з мамою!

❤️‍🩹 Пізніше мені вдалося знайти телефон і зателефонувати моїй бабусі, яка тоді знаходилася в більш безпечному місці — саме завдяки їй я зараз в Україні. Але моя мама все ще в полоні у росіян…

🤗 Цього літа я хочу просто бути. Бути підлітком, слухати музику, сміятись та теревенити до ночі. Я зазвичай легко знаходжу спільну мову з однолітками. І я сподіваюсь, що в таборі Відчуй будуть класні хлопці та дівчата, бо я планую тут знайти друзів на все життя!

😌 Я Ніколь і мені 11 років. Ми жили своє мирне життя у Верхньоторецькому, що в Донецькій області. Там ми мешкали з мамою, моїми братами та сестрою — Славою, Данилом, Тимуром та Олівією.

😢 У нас була наша затишна домівка, але прийшла війна і зруйнувала просто все. Ми часто сиділи у підвалі, але і там не було безпечно. Одного дня, коли мама з найстаршим братом В’ячеславом поверталися додому, сталася трагедія — за 10 метрів від них пролетів перший снаряд, а потім і другий. Мама загинула. Слава тоді сказав, що її останніми слова були: «Зі мною все добре».

👨‍👩‍👧‍👦 Після цього ми встигли виїхати зі свого селища, щоб уникнути російської окупації. Ми втратили все, що мали. Але ми, брати й сестри, є один в одного — і це тримає, хоч якось. Слава, як найстарший з нас, у свої 18 став нашим опікуном. Я дуже пишаюся своїм братом та вдячна йому за все, що він робить для нас.

🥰 Я ніколи раніше не була в літніх таборах. Але я б дуже-дуже хотіла, якщо чесно. В таборі Відчуй я хочу знайти підтримку та справжніх друзів — зараз це є моєю справжньою мрією, і я вірю, що вона здійсниться.

😍 Хочу літо!

👋 Мене звати Ілля, мені 15 років, і я хотів би розповісти вам трошки про себе. Я не чую від самого народження, але це абсолютно не заважає мені жити життя звичайного підлітка та досягати того, про що мрію.

🎒 Я навчаюся у 9 класі Житомирської спеціальної школи №2. Для мене навчання — це серйозна справа і я завжди стараюся виконувати свої обов’язки відповідально і старанно.

🏐 Моя велика мрія — увійти у Збірну України з волейболу. Я вже довгий час займаюся цим видом спорту й у квітні вирушаю на чемпіонат України. Це велика відповідальність та честь для мене. Але я готовий! Я мрію показати всю свою майстерність та прославити нашу державу!

😔 Останні три літа були непростими для мене й моїх друзів — спочатку через пандемію COVID-19, а потім через війну…

🥰 Але цього року все буде по-іншому, я знаю! І я вже не можу дочекатися, коли я знову буду у таборі Відчуй, серед друзів за посиденьками та веселощами! Для мене табори від Відчуй — це не просто відпочинок, а СПРАВЖНЄ життя, де я відчуваю себе дійсно щасливим.

🤩 З нетерпінням чекаю поїздки в табір і хочу, щоб це літо стало незабутнім для мене та моїх друзів!

Інклюзивний літній табір для дітей

Разом з ПриватБанком ми запускаємо ексклюзивний збір на організацію інклюзивного літнього табору для дітей з порушеннями слуху, дітей яких вдалось повернути з депортації, які втратили своїх батьків.
Усі діти заслуговують на щасливе дитинство!

Беремо і робимо літо! 🤟✨

Також долучитися до цього благодійного проєкту можна, зробивши пожертвування через:

🔷 Приват24 (в меню “Добро” – “Беремо і робимо літо!”)
🔷 Через посилання сторінки збору
🔷 Банкомати та термінали самообслуговування ПриватБанку (в меню “Благодійність”)

Збір проводить благодійний фонд «Відчуй».
Передбачувана сума 5 000 000 грн.
Передбачувані терміни реалізації 01.04.2023 – 31.05.2024
В разі не реалізації проєкту або при наявності залишків кошти підуть на потреби БФ “Відчуй”.
Сума пожертвування не підлягає поверненню.